Нарешті добрались до Яремча... вокзал ...
Ми пішли далі, по дорозі... аж доки не натрапили на відомий всім міст, і повернули направо.
Дійшли до лісництва, набрали води, глянули які в лісництві коні і пішли далі, перейшовши ще один мостик.
А потім по верху села Багровець пішли на полонину Явір, ну а там далі і Явірник.
Постійно вгору, це капець, але приємно, бо навкруги краса ...
Десь на підході до кінця Багровця, натрапили на нано-водоспад а на річці де був цей водоспад знаходиться мостик. Він особливий - тут напевно колись пробігали олімпійці.
Пройшли ліс, а дорога по якій йшли, нагадала нам трасу на Хомяк-Синяк. І ось нарешті одна полонинка, сонця уйма, простору уйма, ягодів правда мало було, але й до них прилипнути було дуже спокусливо. Було їх багато по дорозі на полонину, ну просто не відірватись.
Після полонини, точніше піднявшись до гори трошки, ми натрапили на вже відпочиваючих з палаткою. Посиділи трішки і пішли далі.
Йшли, йшли і дійшли.. Вершина.. Краса, Насуваючий дощ, і ми спускаємось назад...
Що тут скажеш.. "Гарно було", та й цих слів буде мало, це треба відчути, побачити, вдихнути, спектись на сонці, змокнути від дощу з градом, і щасливим повернутись додому.
Ми пішли далі, по дорозі... аж доки не натрапили на відомий всім міст, і повернули направо.
Дійшли до лісництва, набрали води, глянули які в лісництві коні і пішли далі, перейшовши ще один мостик.
А потім по верху села Багровець пішли на полонину Явір, ну а там далі і Явірник.
Постійно вгору, це капець, але приємно, бо навкруги краса ...
Десь на підході до кінця Багровця, натрапили на нано-водоспад а на річці де був цей водоспад знаходиться мостик. Він особливий - тут напевно колись пробігали олімпійці.
Пройшли ліс, а дорога по якій йшли, нагадала нам трасу на Хомяк-Синяк. І ось нарешті одна полонинка, сонця уйма, простору уйма, ягодів правда мало було, але й до них прилипнути було дуже спокусливо. Було їх багато по дорозі на полонину, ну просто не відірватись.
Після полонини, точніше піднявшись до гори трошки, ми натрапили на вже відпочиваючих з палаткою. Посиділи трішки і пішли далі.
Йшли, йшли і дійшли.. Вершина.. Краса, Насуваючий дощ, і ми спускаємось назад...
Що тут скажеш.. "Гарно було", та й цих слів буде мало, це треба відчути, побачити, вдихнути, спектись на сонці, змокнути від дощу з градом, і щасливим повернутись додому.
a.lundiak
Більше фото тут
Немає коментарів:
Дописати коментар