вівторок, 5 жовтня 2010 р.

Гриби

Грибочки багато хто любить з однієї простої причини – вони смачні. Хоча дослідження показують, що харчова цінність цього продукту не така вже й висока.
Тобто корисних речовин у грибах дійсно чимало, але вони погано засвоюються. Що ж робити? Їсти чи не їсти? А може, їсти, та не всім?
Грибиодне із найцікавіших та найзагадковіших явищ природи. Вони присутні у всіх біологічних нішах – у воді, на суші і в повітрі. Гриби лісу ростуть скрізь, де є життя. І все-таки, хоч гриби густо заселяють землю, люди ще досить мало знають про них, або володіють різноманітною, а то й протилежною інформацією. Скажімо, одні категорично стверджують, що гриби шкідливі, адже вбираючи все токсичне з навколишнього середовища, не можуть принести користі, більше того, навіть їстівні можуть призвести до отруєння організму. Інші говорять не тільки про поживну цінність грибів, як продукту харчування, а й доводять на практиці цілющі й лікувальні властивості грибів як засобу від багатьох хвороб. Гриби часто прирівнюють до природньої аптеки, де можна знайти найефективніші ліки від різноманітних хворіб, а також засоби профілактики захворювань. Існує й на практиці застосовується система оздоровлення організму й покращення стану здоров’я шляхом сироїдіння грибів, так як деякі цілющі властивості грибів руйнуються під дією високих температур.
Цікаве про гриби: у Середній Азії, як пережиток минулого, вважається гріхом збирати гриби та споживати їх. І пропадають багатющі врожаї степів. У Ташкенті не збирають степових білих грибів, диких печериць. У бурятських грибників теж є свій забобон – зневага до кращого з кращих – білого гриба. Ніяких, крім рижиків і груздів, не збирають забайкальці. Для них навіть міцний боровик – поганка. А на Україні, наприклад, надають переваги білим грибам, а вовнянки не збирають зовсім, вважаючи їх неїстівними, оскільки не вміють готувати ці гриби.
У південних лісах, особливо на Кавказі, у Криму, а також у Карпатах, трапляється надзвичайно смачний гриб лісової флори – мухомор цезаря, або кесарів гриб. Він близький родич червоного мухомора, навіть зовні схожий з ним, різниться тільки жовтим забарвленням ніжки і шапинки зісподу. Ніяких білих бородавок на його шапинці немає. У Стародавньому Римі цей гриб цінували дуже високо за смакові якості і подавали до столові шляхетним особам. Мабуть, тому й назвали кесаревим грибом, від титулові імператора – кесар. З цього гриба готували дуже смачну страву, що додавала слави знаменитим римським бенкетами А у нас кесарів гриб мають за звичайну поганку.
Навіть такі висококалорійні гриби, як шампіньйони, подекуди вважають за поганки. Жодна країна світу не має таких запасів різноманітних їстівних грибів, як Україна.
Добрі їстівні гриби ростуть не скрізь, а на своїх уподобаних місцях. Та й пора в гриба своя.
Не всі знають грибні прикмети. Але навіть той, кому відомі давні лісові заповіді, інколи буває спантеличений примхами грибів.

Немає коментарів:

Дописати коментар